У березні 2015 року Глеба поїхав добровольцем на передову, де проводив навчання по медичній допомозі, однак ще по радянських стандартах. Навчили медичній допомозі до тисячі військовослужбовців. Згодом запросили на курси підвищення кваліфікації для бойових медиків за стандартами НАТО, яке організовувало міністерство оборони Естонії.
Військовий медик наголошує, що військова медицина зараз вже досягла успіхів, переймаючи стандарти НАТО, але на початку війни (2014-15 роки) медики жили по літературі з СРСР.
«Ми знали, що є тканина, є паличка – треба закрутити і це вже накладення джгута. Така собі медицина рівня сільської місцевості. От, скажімо, джгут Есмарка. З ним можна надати медичну допомогу при пораненні в шию чи кінцівки, але в нього недолік – в Радянському Союзі їх було тисячі і сотні тисяч ще з 1965 року» – каже медінструктор.

Ерік з побратимами на Схід вирушили ще у лютому, перед війною. А 24 лютого, прибувши в один з населених пунктів, при розвантаженні техніки зранку почули гучний шум. Командування повідомило, що почалась повномасштабна війна.
«Моє завдання – затампонувати рану, дати знеболення і стабілізувати стан. Були випадки, коли ми виїжджали прямо на поле бою і надавали допомогу у санітарному автомобілі», – пригадує лікар.
Він каже, що дуже непросто іноді доводиться, але переконаний, що тільки той лікар може надати кваліфіковану допомогу, який зберігає нейтральність і холоднокровність.